Тема 3. Індивідуальна програма розвитку — основний освітній документ для дітей з особливими освітніми потребами — ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

ЧАСТИНА I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Вступ

На початку тренінгу важливо познайомитись з аудиторією для розуміння рівня знань, вмінь та потреб присутніх. Варто також озвучити організаційну складову – про те, що тренінг складається з двох частин: теоретичної та практичної. Загальна тривалість тренінгу 6 годин.

Навчальні результати теоретичної частини:

учасники в загальному ознайомляться з самим поняттям «індивідуальна програма розвитку (ІПР)» та з її основним принципом — індивідуальним підходом до визначення навчальних цілей кожної дитини з особливими освітніми потребами
ознайомляться зі стандартизованою формою документу (кожен отримає примірник або посилання для завантаження документу)
учасники знатимуть етапність написання ІПР

Навчальні результати практичної частини:

учасники навчаться на основі психолого-педагогічної характеристики формулювати основні потреби дитини з особливими освітніми потребами
відповідно до потреб дитини визначати актуальні цілі для навчання
учасники навчаться здійснювати адаптацію навчальних матеріалів в залежності від потреб учня

Ключові ідеї (загалом для тренінгу):

Усі діти мають право навчатись. Незалежно від наявності особливих чи не особливих освітніх потреб. Вибір форми навчання дитини з ООП (як і всіх інших дітей) — прерогатива та відповідальність батьків. Для реалізації ідеї «освіта доступна для всіх» школа має бути безпечним та функціональним середовищем для дитини з ООП.
Школа як «функціональне середовище». Зважаючи, що інклюзивне навчання стосується усіх (і дітей, і дорослих), для дітей з особливими освітніми потребами школа має бути функціональним простором. Тобто, навчальне середовище має відповідати індивідуальним потребам кожної дитини, а не визначатися за нозологіями чи діагнозом. Для дітей з особливими освітніми потребами навчання у школі має на меті – 1) навчання (формування компетентностей) та 2) соціалізацію (соціально прийнятна поведінка та комунікація відповідна до контексту). Кожен з цих напрямів визначається індивідуально для конкретної дитини. В цьому і проявляється принцип індивідуалізації навчання.
Обов’язковість написання ІПР. Однією з основних умов для успішного навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах є складання та реалізація індивідуальної програми розвитку (ІПР). Такі складові програми як індивідуальний навчальний план, індивідуальна навчальна програма, необхідні адаптації та модифікації та перелік додаткових корекційно-розвивальних послуг надає можливість повноцінно організувати освітній процес дитини.

Діяльність 1. Презентація
Блок 1. Поняття та характеристика ІПР	Орієнтовний час: 25 хв.

Ключові питання:

поняття ІПР (подати визначення у широкому та вузькому сенсі – документ та процес)
хто складає індивідуальну програму розвитку (зазначити про команду психолого-педагогічного супроводу, залучення батьків до формування цілей програми, залучення працівників інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ)
характеристики індивідуальної програми розвитку (вона повинна бути: індивідуалізована; ефективна; функціональна; динамічна; доступна; визначена у термінах реалізації)
функції ІПР

Запитання учасників

Блок 2. Типова форма ІПР

Орієнтовний час: 45 хв.

Ключові питання:

Індивідуальна програма розвитку містить 15 пунктів, які відносяться до таких основних розділів:

Загальні відомості про учня
Актуальний рівень розвитку (визначається через застосування методів обстеження та оцінювання учнів з ООП, наприклад: стандартизовані тести, портфоліо, оцінювання на основі навчальної програми, бесіди, опитування або анкетування батьків учня або самого учня)
Визначення навчальних цілей (пріоритетність та функціональність цілей, короткострокові та довгострокові, для визначення цілей варто використовувати систему SMART (абревіатура від англ. слів):
Specific – конкретні
Measurable – вимірювані
Achievable – досяжні
Result-oriented – орієнтовані на результат
Time-related – визначені в часі
Додаткові освітні та соціальні послуги (зазначено у висновку ІРЦ)
Індивідуальна навчальна програма та навчальний план:
Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета, і тижневу кількість годин;

Індивідуальна навчальна програма розробляється для тих учнів, які потребують певних адаптацій та/або модифікацій через особливості сприймання інформації чи засвоєння навчального матеріалу
Адаптації / Модифікації:
Модифікації змінюють зміст або понятійну складність навчального завдання. Тобто змінюють зміст навчання: дитина вивчає не те, що вивчають усі діти в класі. Використовуються при роботі з учнями, які мають значні когнітивні порушення

Інколи, учні можуть потребувати модифікованих програм тільки з окремих дисциплін

Адаптація — змінює характер подання навчального матеріалу, але не змінює зміст або концептуальну складність навчального завдання

Адаптація — це зміна умов виконання завдання

Адаптації та модифікації можуть стосуватися не тільки навчальних програм, а й оточуючого навчального середовища. Види адаптацій:
- пристосування середовища (освітлення, шум)
- адаптація навчальних підходів (різний рівень складності, зміна часу на виконання, зміна темпу, чергування видів діяльності)
- адаптація матеріалів
- адаптації форм та способів оцінювання
План консультування та зустрічей команди. Розроблення та реалізація ІПР складається з чотирьох етапів:
1. збір інформації про дитину та вивчення особливостей її розвитку
2. планування, розроблення та затвердження ІПР
3. реалізація ІПР
4. перегляд, оцінка та внесення змін до ІПР
Моніторинг:
зустрічі в середині та наприкінці року спрямовані на моніторинг досягнень учня

Запитання учасників

Підсумки:

Індивідуальна програма розвитку є обов’язковим освітнім документом для дітей з особливими освітніми потребами
Його складає команда психолого-педагогічного супроводу, керуючись рекомендаціями ІРЦ
Батьки обов`язково долучаються до розробки ІПР та затверджують її своїми підписами
Цілі в програмі обираються актуальні та функціональні (тобто необхідні для розвитку дитини саме зараз і можливі для освоєння)
Програма пишеться на навчальний рік і переглядається не менше, ніж три рази на рік
У різних частинах програми можуть використовуватись як адаптації, так і модифікації та частини загальноосвітньої програми (для деяких предметів). Тобто дитина може мати одночасно модифікації з одного предмету, адаптації з іншого, а з третього – навчатись за загальноосвітньою програмою (якщо їй це дозволяють навички).

ЧАСТИНА II. ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Діяльність 2. Визначення наявного рівня знань, умінь та навичок учнів з особливими освітніми потребами, їхніх можливостей та потреб (розділ 4 ІПР)
	Загальний час тренінгу: 90 хв.

Мета практичної роботи: оволодіти навичками проведення дослідження рівня знань, умінь та навичок учнів, визначення потенційних можливостей, сильних рис особистості та індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами.

Матеріали: презентація в PowerPoint, кейси з прикладами характеристик учнів різного віку, з різними особливими освітніми потребами, складені за висновками фахівців та результатами спостереження за учбовою діяльністю (див. додаток «Кейси тренінгу»), аркуші формату А1 та різнокольорові фломастери (для активної роботи у групах та представлення робіт).

З метою організації ефективної роботи доцільно ознайомити всіх учасників тренінгу з усіма кейсами до початку тренінгу (за декілька днів). Це забезпечить можливість учасникам брати активну участь в обговоренні кейсів, обговорювати та спільно знаходити найефективніші шляхи написання ІПР.

Діяльність 2.1. Збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби або Вивчення стану розвитку дитини, як обов’язковий компонент ІПР
	Орієнтовний час: 15 хв.

Тренер проводить вступну лекцію, використовуючи наступну інформацію та презентацію з основними тезами (див. додаток «Презентація тренінгу»); опрацьовує з учасниками основні питання:

Якою є основна мета складання ІПР?

Основна ціль ІПР — побудова якісного навчального процесу для дитини з особливими освітніми потребами у відповідності до її реальних можливостей, виходячи з особливостей її розвитку та освітніх потреб.

Для чого необхідно проводити оцінку розвитку та навчальної діяльності учнів?

Проведення ретельного обстеження і оцінки учнів з ООП є обов’язковим компонентом ІПР, оскільки тільки за цими результатами можна сформувати актуальні на цей час навчальні цілі та проводити моніторинг їх досягнень учнем.

Як визначити рівень знань, умінь та навичок?

Первинну інформацію про знання і уміння учнів з ООП, команда психолого-педагогічного супроводу може отримати з висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, який складають фахівці ІРЦ за різними напрямами: фізичний, мовленнєвий, когнітивний розвиток, емоційно-вольова сфера, а також сформованість основних компетенцій навчальної діяльності відповідно до вікової норми.
Починаючи з другого року навчання, інформацію про актуальний розвиток дитини педагоги школи можуть отримати також із звіту про реалізацію індивідуальної програми розвитку за попередній рік.
Але, інколи цієї інформації може бути недостатньо. Зокрема, для оцінювання поведінки дитини, сформованості її соціальних, комунікативних та адаптивних життєвих навичок. Загальновідомим є те, що спостереження за поведінкою дитини, її соціальною адаптацією можливо проводити тільки в природньому середовищі та в реальний момент часу.
Таким чином, з метою отримання більш повної інформації члени команди-психолого-педагогічного супроводу проводять власну, додаткову оцінку різних сфер розвитку дитини, а також безпосереднє спостереження за учнем.
Безпосереднє спостереження передбачає оцінку дитини у різному середовищі, у якому вона, зазвичай, функціонує. В умовах інклюзивного навчання це є надзвичайно важливим, оскільки дає можливість з’ясувати, як різні умови та оточення впливають на здатність учня до навчання та його досягнення у школі. Найчастіше таке оцінювання використовують вчитель та асистент вчителя, оскільки саме вони мають змогу спостерігати за дитиною впродовж всього навчального дня, а також під час спілкування з ровесниками та батьками, вільного часу на перервах (тренер акцентує увагу учасників на прикладі спостереження, наведеному на слайді презентації).

Яким чином визначаються потенційні можливості та потреби дитини? Виходячи з діагнозу чи нозології?

Потенційні можливості та потреби дитини, в першу чергу, зумовлені особистісними характеристиками учня, глибиною його знань та рівнем сформованості навичок та мотивацією до навчання і пізнання. Лікарський діагноз ніколи не надає достатньо інформації для визначення та планування індивідуальних потреб дитини. Зазвичай, діагноз вказує нам тільки на порушення, які виявляються бар’єрами, перешкодами у навчанні.

Діяльність 2.2. Робота з кейсами
	Орієнтовний час: 25 хв.

Тренер розподіляє учасників на невеликі групи (від 4 до 6 осіб)
Кожній групі надається кейс із характеристикою учня та інформацію про особливості його навчальної діяльності для ознайомлення (кожному учаснику власний примірник).
Тренер просить учасників ознайомитись з описом учня. Після цього учасники мають разом обговорити основні потреби учня та його можливості за різними сферами оцінки. Особливу увагу варто приділити виявленню сильних рис особистості, уподобанням дитини. З іншого боку, потреби учня мають полягати не тільки в оволодінні знаннями та навичками з «академічних дисциплін», а в першу чергу, соціалізації учня, умінням підтримувати спілкування та стосунки з однокласниками, формуванню у нього навичок самостійності, контролю за власною поведінкою.
Під час «мозкового штурму» тренер надає необхідну допомогу або поради, приділяючи увагу кожній групі по черзі, слідкує за часом виконання роботи.
Результати своєї спільної роботи учасники записують на аркуші паперу (А1) у два стовпчики: потенційні можливості учня та його потреби.

Діяльність 2.3. Представлення учасниками результатів своєї діяльності
	Орієнтовний час: 40 хв.

(по 5 хвилин для представлення своєї роботи кожною групою
і по 5 хвилин на зворотний зв`язок тренера)

Після групової роботи («мозкового штурму»), тренер просить кожну групу обрати декількох людей, які представлять всім учасникам результати своєї роботи.
Представники (один або декілька) від групи коротко розповідають про свій кейс (описують учня) та представляють визначені ними потенційні можливості дитини та її потреби.
Тренер надає учасникам кожної групи змістовний, позитивний зворотний зв`язок. У разі потреби, зворотний зв`язок містить необхідні коригуючі зауваження, уточнення або рекомендації.

Діяльність 2.4. Підсумки
	Орієнтовний час: 10 хв.

Тренер підбиває підсумки тренінгу, зазначає ключові аспекти проведеної роботи.
Учасники тренінгу мають змогу поставити запитання та отримати відповідь на них.
Тренер проводить короткий анонс наступної частини тренінгу:
- Основним завдання третьої частини тренінгу є формування в учасників умінь визначати найважливіші цілі для ІПР;
- Визначення цілей ІПР відбуватиметься за цими ж кейсами (описом учнів), з урахуванням вже визначених індивідуальних потреб та особливостей навчальної діяльності учнів.

ЧАСТИНА III. ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Діяльність 3. Практична робота з визначення навчальних цілей для складання індивідуальної навчальної програми (розділ 10 ІПР)
	Загальний час тренінгу: 90 хв.

Мета практичної роботи: оволодіти навичками визначення пріоритетів у навчальних цілях; ознайомитися з принципами цілепокладання; навчитися формулювати навчальні цілі, визначати зміст навчання та способи оцінювання (моніторингу) навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами.

Матеріали: презентація в PowerPoint, кейси з прикладами характеристик учнів, різного віку, з різними особливими освітніми потребами (див. додаток «Кейси тренінгу»), результати роботи попереднього тренінгу з визначення потреб та можливостей учнів, аркуші формату А1 та різнокольорові фломастери (для активної роботи у групах та представлення робіт).

Діяльність 3.1. Правила визначення навчальних цілей
	Орієнтовний час: 15 хв.

Тренер проводить вступну лекцію, використовуючи наведену нижче інформацію та презентацію з ключовими аспектами та рекомендаціями до складання індивідуальної навчальної програми (див. додаток «Презентація тренінгу»); опрацьовує з учасниками основні питання:

Яка мета індивідуальної навчальної програми та навчального плану?

Усі діти мають право на навчання. Більше того, всі діти, без винятку, можуть вчитися!
Але кожна дитина вчиться «по-своєму». Хтось з учнів потребує додаткового часу для вивчення матеріалу; хтось має особливості сенсорного розвитку, які зумовлюють провідний сенсорний стиль навчання, деякі діти мають нижчі навчальні результати у порівнянні з однокласниками. Відповідно, деякі учні мають особливі освітні потреби, а точніше індивідуальні освітні потреби.
Забезпечення індивідуальних освітніх потреб передбачає: а) визначення наявних потреб, знань, умінь і навичок; б)визначення і розроблення індивідуальних цілей і завдань для дитини; в) організація найкращого навчального середовища; г) врахування вищезазначеного під час створення індивідуальних навчальних програм і планів.

Що таке індивідуальна навчальна програма та індивідуальний навчальний план?

Згідно із Законом України «Про освіту», індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів.
Індивідуальна навчальна програма – це документ, що визначає зміст навчання (компетенції, знання, навички та вміння, яких повинен набути учень в навчальному процесі, а також навчальні досягнення учнів, педагогічні технології навчання та, в разі потреби необхідні адаптації або модифікації.

Чим зумовлений вибір навчальних цілей для учнів з ООП?

Цілі показують, що саме і за який проміжок часу має опанувати дитина в межах шкільного навчального року. Цілі завжди визначаються для кожного предмета або сфери розвитку окремо і, обов’язково мають функціональне спрямування: спілкування та взаємодія, самообслуговування, подолання труднощів у поведінці (шляхом навчання дотриманню правил та соціальній взаємодії),фізичний розвиток, розвиток соціальних навичок, навчання самостійності, самоконтролю та саморегуляції тощо.

Як визначити пріоритетність та функціональність цілей?

Функціональні навички — це навички, які постійно необхідні в повсякденному житті людини і дозволяють досягати певного рівня якості життя. Якщо ці навички людина не демонструє самостійно, то, як правило, ці дії за неї виконують оточуючі.
В першу чергу, для навчання обираються цілі, що стосуються безпеки життя і здоров’я дитини та оточуючих людей (наприклад, в разі проявів учнем агресивної поведінки). Наступними за ієрархією є цілі соціальної взаємодії та комунікації, адаптивні навички та навички самостійності, і лише потім увага приділяється формуванню академічних компетенцій.

Діяльність 3.2. Правила формулювання навчальних цілей
	Орієнтовний час: 10 хв.

Як формулювати навчальні цілі?

Тренер пропонує учасникам порівняти цілі, що зазначені в лівому і правому стовпчиках таблиці та проводить аналіз відмінностей (використовуючи знання учасників про систему формулювання цілей SMART)


У Сергійка буде гарна поведінка у класі, він не буде порушувати дисципліну і заважати вчителеві і однокласникам	1. До кінця навчального року Сергій буде дотримуватись правил учбової поведінки під час уроків: 1.1. До кінця першого півріччя, Сергій буде сидіти за партою 35 хвилин (без спроби втекти з класу або лягти на підлогу); 1.2. До кінця першого півріччя, Сергій буде просити у вчителя дозволу вийти з класу або просити надати йому невелику перерву під час уроку; 1.3. До кінця навчального року, Сергій навчиться сидіти поруч з однокласником, дотримуючись дистанції (в межах своєї половини парти); 1.4. До кінця навчального року, Сергій навчиться під час уроку пошепки просити у однокласників канцелярське приладдя і не буде брати його без дозволу.

Єва засвоїть поняття властивостей предметів	1. До кінця першої чверті Єва оволодіє навичками розрізнення, називання властивостей предметів; порівняння предметів за їхніми властивостями: 1.1. Єва буде розрізняти поняття «великий / маленький» (показувати або давати), на малюнках і предметах; 1.2. Єва буде розрізняти поняття «довгий / короткий» (показувати або давати), на малюнках і предметах; 1.3. Єва буде називати властивість (ознаку предметів) відповідно до розміру («великий / маленький») або довжини («довгий / короткий»).

«Формула» формулювання конкретних та досяжних навчальних цілей.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами та моніторинг реалізації навчальних цілей

Оцінювання досягнення цілей, які не стосуються академічних дисциплін, відбувається, найчастіше, шляхом спостереження у визначений період. Наприклад, при навчанні учня готуватися самостійно до уроків, вчитель спостерігає чи досяг учень самостійності чи ще потребує допомоги. Відповідно, в разі настання звітного періоду у звіті може бути вказано, що учень досяг означеної мети або спостерігається прогрес, але інколи потребує допомоги або, що прогресу в досягненні визначеної мети немає.
Оцінювання академічних навчальних досягнень (компетенцій) учнів з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів за загальноосвітньою програмою або за адаптованою чи модифікованою навчальною програмою, з урахуванням обсягу вивченого матеріалу. Тобто, учні оцінюються відповідно до критеріїв загальноосвітніх навчальних програм, з урахуванням критеріїв, що встановлені у їхніх власних індивідуальних навчальних програмах.

Наприкінці першої (лекційної) частини тренінгу, тренер демонструє учасникам слайд з прикладом написання індивідуальної навчальної програми як компоненту ІПР (пункт 10 ІПР).

Діяльність 3.3. Робота з кейсами
	Орієнтовний час: 20 хв.

Тренер просить учасників розподілитись на групи, аналогічно до попередньої (2-ї) частини тренінгу
Кожна група має шляхом «мозкового штурму» визначити та сформулювати не менше 3-х навчальних цілей для дітей, з кейсами яких вони працювали на попередньому тренінгу.
Під час роботи учасникам необхідно керуватися пріоритетами конкретного учня, що визначаються з його особливих потреб, а також враховувати рівень розвитку учня та його знання, уміння та навички.
Під час «мозкового штурму» тренер надає необхідну допомогу або поради, приділяючи увагу кожній групі по черзі, слідкує за таймінгом роботи.
Результати своєї спільної роботи учасники записують на аркуші паперу (А1), зазначаючи навчальні цілі, зміст навчання, можливі педагогічні технології (методи навчання, використання додаткових засобів тощо).

Діяльність 3.4. Представлення учасниками результатів своєї діяльності
	Орієнтовний час: 40 хв.

(по 5 хвилин для представлення своєї роботи кожною групою
і по 5 хвилин на зворотний зв`язок тренера)

Після групової роботи («мозкового штурму»), тренер просить кожну групу обрати декількох людей, які представлять всім учасникам результати своєї роботи.
Представники (один або декілька) від групи представляють цілі, які вони обрали, обґрунтовуючи свій вибір.
Тренер надає учасникам кожної групи змістовний, позитивний зворотний зв`язок. В разі потреби, зворотний зв`язок містить необхідні коригуючі зауваження, уточнення або рекомендації.

Діяльність 3.5. Підсумки
	Орієнтовний час: 10 хв.

Тренер підбиває підсумки тренінгу, зазначає ключові аспекти проведеної роботи.
Учасники тренінгу мають змогу поставити запитання та отримати відповідь на них.
Тренер проводить короткий анонс наступної частини тренінгу:
- Основним завдання четвертої частини тренінгу є формування у учасників поняття про адаптацію навчальної діяльності; види та способи модифікації навчальних програм, а також отримання навичок реалізації індивідуальних навчальних цілей учнів з ООП у навчальному процесі та реалізації адаптацій або модифікацій під час уроку.

ЧАСТИНА IV. ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Діяльність 4. Практична робота із визначення необхідних адаптацій навчального середовища та навчальної діяльності та реалізації цілей індивідуальної навчальної програми під час уроку (розділ 9 ІПР)
	Загальний час тренінгу 90 хв.

Мета практичної роботи: формування в учасників поняття про адаптацію навчальної діяльності; види та способи модифікації навчальних програм, а також отримання навичок реалізації індивідуальних навчальних цілей учнів з ООП у навчальному процесі та реалізації адаптацій або модифікацій під час уроку.

Матеріали: презентація в PowerPoint, кейси з прикладами характеристик учнів, різного віку, з різними особливими освітніми потребами (див. додаток «Кейси тренінгу»), результати роботи попередніх частин тренінгу з визначення потреб та можливостей учнів, формулювання індивідуальних навчальних цілей, приклади навчальних завдань з різних уроків (для кожного кейсу), аркуші формату А1 та різнокольорові фломастери (для активної роботи у групах та представлення робіт).

Діяльність 4.1. Поняття адаптації та модифікації
	Орієнтовний час: 10 хв.

Тренер проводить вступну лекцію, використовуючи наведену нижче інформацію та презентацію з основними тезами (див. додаток «Презентація тренінгу»).

Поняття адаптації та модифікації в інклюзивному навчанні (актуалізація знань з теоретичного блоку)

Модифікації змінюють характер навчання, в тому числі зміст або понятійну складність навчального завдання.

Модифікація навчальної програми застосовується, коли учні з когнітивними порушеннями не можуть опанувати навчальну програму, навіть за певної адаптації.

Модифікація програми полягає у зміні кількості тем та обсязі матеріалу, що вивчаються в межах навчальної дисципліни, вимог до навчальних результатів учнів.

Модифікована навчальна програма може складатися на основі типових програм спеціальної освіти. Але це повинен бути лише один з ресурсів, що використовуються при розробленні ІПР.

Обов’язково необхідно використовувати додаткові ресурси, наприклад методичні рекомендації з навчання чи корекційної роботи, посібники з організації навчання дітей з певними порушеннями розвитку тощо.

Адаптація — змінює характер подання учбового матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання.

Адаптація застосовується у випадках, коли дитина сприймає цілі й завдання навчальної програми, проте потребує додаткового обладнання, засобів або додаткових пояснень чи спрямувань.

Тренер ставить питання учасникам, у яких сферах можуть застосовуватись адаптації та модифікації:

пристосування середовища (архітектурна доступність, освітлення, шум)
адаптація / модифікація навчальних підходів або психолого-педагогічна адаптація (різний рівень складності, зміна часу на виконання, зміна темпу, чергування видів діяльності)
адаптація / модифікаціянавчальних матеріалів
адаптації форм та способів оцінювання

Тренер пропонує учасникам проаналізувати відмінності адаптацій та модифікацій (слайд презентації) та детальніше розглянути адаптації та модифікації безпосередньо навчальної діяльності (посібник).

Тренер звертає увагу на приклад у таблиці (посібник), в якому зазначено, що використання калькулятора може бути і адаптацією і модифікацією і просить учасників визначити чому це можливо (*виходячи із змісту навчання або навчалних цілей).

Сфера застосування	Приклади адаптації	Приклади модифікації
Навчальні стратегії	Зміна послідовності навичок, що формуються, та тем, що досліджуються в межах однієї дисципліни і досліджуваних тем Використання «нетрадиційних» методик (комп’ютерних технологій, тестових завдань, відеомоделювання навичок) Зміна темпу навчання Зміна вимог до оформлення завдання Забезпечення аудіовізуальними технічними засобами навчання	Скорочення обсягу навчального матеріалу Зменшення тем з певної навчальної дисципліни Зміна завдання, при збереженні напряму навчання (наприклад, альтернативні завдання на заміну вправ з каліграфії – ліплення, малювання тощо.) Зміна складності завдання (наприклад, замість переказування тексту підібрати картинки до слів; замість дій на множення виконувати додавання)
Навчальні матеріали	Використання збільшених зображень Спрощення інструкції до завдання у відповідності до лексики учня Додаткова візуалізація усних завдань Скорочення обсягу завдань при збереженні рівня його складності Спрощення змісту завдання	Індивідуалізація навчальних матеріалів: Використаннявправ з пропущеними словами/реченнями замість переказу тексту Використання «реальних» начальних матеріалів: замість текстових задач, вивчати операції додавання та віднімання на олівцях чи цукерках
Способи подання інформації та вказівки вчителя	Дублювання вказівок жестами Індивідуальне повторення учневі фронтальних інструкцій Використання письмових вказівок, замість усних	Використання візуальних (у вигляді малюнків або піктограм) вказівок до виконання завдань Індивідуальне повторення учневі фронтальних інструкцій у спрощеній формі
Відповіді учня	Розв’язання тестів замість усних відповідей Можливість представити виконане завдання спочатку малій групі або особисто вчителю Використання калькулятора для обчислення прикладів	Підбір слів до малюнків у тексті, замість переказу Розфарбування зображення за інструкцією замість його опису Використання калькулятора для обчислення прикладів
Оцінювання компетенцій та навчальних досягнень	Не враховувати вимоги до оформлення завдання Враховувати тільки «правильність» виконання завдання при зменшеному обсязі Розроблення критеріїв оцінювання тестових завдань додатково до критерії оцінювання усних відповідей

Діяльність 4.2. Планування адаптації / модифікації та реалізація їх в освітньому процесі
Робота у групі

Тренер демонструє учасникам завдання, яке вчитель дає всім учням класу.
Завдання учасників — розробити орієнтовний варіант виконання завдання за адаптованою програмою та за модифікованою програмою.

Діяльність 4.3. Робота з кейсами
	Загальний час тренінгу 20 хв.

Тренер просить учасників розподілитись на групи, аналогічно до попередніх частин тренінгу та роздає учасникам приклади навчальних завдань з різних уроків (для кожного кейсу).
Кожна група має шляхом «мозкового штурму» спробувати запланувати реалізацію визначених ними раніше навчальних цілей в межах запланованої начальної діяльності (планують дії вчителя та асистента вчителя).
Під час («мозкового штурму» тренер надає необхідну допомогу або поради, приділяючи увагу кожній групі по черзі, слідкує за часом виконання роботи.
Результати своєї спільної роботи учасники записують на аркуші паперу (А1).

Діяльність 4.4. Представлення учасниками результатів своєї діяльності
	Загальний час тренінгу 40 хв.

(по 5 хвилин для представлення своєї роботи кожною групою
і по 5 хвилин на зворотний зв`язок тренера)

Після групової роботи («мозкового штурму»), тренер просить кожну групу обрати декількох людей, які представлять усім учасникам результати своєї роботи.
Представники (один або декілька) від групи представляють яким чином, на їхню думку можна реалізовувати адаптацію або модифікацію навчальної діяльності та здійснити навчання учня з ООП.
Тренер надає учасникам кожної групи змістовний, позитивний зворотний зв`язок. В разі потреби, зворотний зв`язок містить необхідні коригуючі зауваження, уточнення або рекомендації.

Діяльність 4.5. Загальні підсумки
	Орієнтовний час: 10 хв

1. Тренер підбиває загальні підсумки всього тренінгу, зазначає ключові аспекти проведеної роботи:

Ознаки ефективної ІПР:

завжди ґрунтується на індивідуальних потребах дитини;
є спланованою і дієвою, належно відрегульованою до потреб дитини;
дозволяє дитині у повній мірі брати участь у шкільному житті та отримувати якісну освіту;
містить рекомендації з організації навчального середовища (адаптацій) відповідно до потреб та можливостей дитини.

Успішному втіленню ІПР сприяють декілька концептуальних складових, а саме:

зацікавленість команди психолого-педагогічного супроводу та батьків учня з ООП;
ретельна оцінка знань, умінь і навичок дитини;
реалістичні цілі, що визначені на основі індивідуальних потреб дитини;
заплановані заходи з підтримки навчальної діяльності;
оцінка та моніторинг навчальних досягнень.

2. Учасники тренінгу мають змогу поставити запитання та отримати відповідь на них.

Нормативно-правові документи, рекомендована література до теми та он-лайн ресурси:

Закон України «Про освіту» (від 05.09.2017, № 2145-VIII) — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», від 15 серпня 2011 р. № 872 . — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/872-2011-%D0%BF/paran8#n8
Наказ Міністерства освіти і науки України «Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». № 609 від 08 червня 2018 року — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandu-psihologo-pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladi-zagalnoyi-serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti
Створення індивідуальної програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами: методичний посібник / Під заг. ред. Софій Н. З., – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2015. – 66 с.
«Школа для кожного». Навчальний посібник. / Упорядник: Байда Л. Ю. – К., 2015. – 60 с. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ud.org.ua/images/pdf/SchoolForEveryone.pdf